Лляна олія

Кому доводилося бачити хоч раз у житті квітуче лляне поле, той уже ніколи не забуде цієї чудової картини. І яке значення льон завжди мав і має сьогодні у житті людини! Його не змогли замінити ні тепла шерсть, ні природний чи штучний шовк. Льон має унікальні властивості. Він дарує людям олію, найтонший батист, брюссельські та вологодські мережива, простирадле полотно, скатертини, білизну та одяг, що відрізняються прекрасними санітарно-гігієнічними якостями, довговічністю, міцністю та стійкістю проти гниття.

Під лляними вітрилами ходили судна морями і океанами, приносячи нові відкриття. Лляні полотна зберегли для нас творіння великих майстрів пензля. Нарешті, льон – найцінніший лікувальний засіб. І хоча ніколи не можна забувати про те, що здоров’я будується і тримається зовсім не на ліках, нехай і найкращих, натуральних, все ж таки не можна не оцінити цілющого багатства Природи

Історична спадщина

Культура льону дуже давня, і на сьогодні дикорослий льон невідомий. При археологічних розкопках пальових будівель неоліту у Швейцарії було знайдено обвуглені залишки їжі, приготовленої з насіння льону, уривки ниток, мотузок, сіток та тканин із лляного волокна. Таким чином, людина неоліту вже обробляла льон. Сліди культури льону виявлені в археологічних знахідках бронзового віку в Іспанії, але більшість знахідок, які говорять про обробіток льону в доісторичні часи, належать до залізного віку. Судячи з них, багаторічний вузьколистий льон культивувався тоді по всій Європі, до Скандинавського півострова. У Німеччині в напластуваннях, що зберегли сліди поселень людини залізної доби, знайдено залишки хліба, приготовленого із суміші зерен пшениці, проса та льону.

Корисні властивості

Чим така цінна лляна олія? Чому в останні роки виник навіть певний бум щодо його використання? Справа в тому, що жирна олія, одержувана з насіння льону, надзвичайно багата на ненасичені жирні кислоти (забігаючи вперед можна навіть сказати, що це чи не найкраще і в якісному, і у фінансовому відношенні джерело цих кислот) Льняна олія — це продукт із насіння льону, рідина зеленувато-жовтого кольору із приємним запахом. Воно містить до 70% тригліцеридів лінолевої та гамма-ліноленової кислот (при їх практично ідеальному балансі, що також важливо враховувати), вітаміни F, А, Е. Тобто як і в інших рослинних жирах, у ньому мінімальна кількість холестерину та велика кількість ненасичених жирних кислот.

Більш того, лляна олія є майже концентрованою ліноленовою кислотою – до 60%! Для порівняння скажу, що в соєвій олії цієї жирної кислоти всього 8-12%, в горіхах, картоплі, бобових петрушці і того не набереться. Навіть морепродукти (у тому числі відоме джерело поліненасичених жирних кислот — риб’ячий жир) містять ліноленову кислоту в 2 рази менше. До речі, багатьом з незвички не подобається трохи «рибний» запах лляної олії, а цей специфічний запах, властивий і риб’ячому жиру, якраз показник високої якості олії, його чистоти, а також доказ того, що його не змішали з іншими рослинними маслами.

Помічено, що жирна олія насіння льону, що росте в північних районах, більш багата на ненасичені жирні кислоти, ніж з насіння з південних районів. Крім того, що лляна олія є ефективним лікувальним засобом, це ще й цінний харчовий продукт. Одна вагова одиниця олії замінює 2,25 одиниці цукру, 4 одиниці хліба та 8 одиниць картоплі. Ось чому, коли раніше під час посту повністю переходили на вживання лише олії, здоров’я людей не страждало. Ні ліноленова, ні лінолева кислоти не синтезуються в організмі людини, в той же час значення їх для організму величезне. І тут знову постає питання про баланс. Річ у тім, що, на думку вчених, баланс цих кислот, необхідний нормального обміну речовин, має виражатися співвідношенням 4:1.

У всіх рослинних оліях — і в соняшниковій, і в оливковій, і в рапсовій, і в соєвій, і в гірчичній, і в інших — достатньо представлена лінолева кислота, або Омега-6. А ось ліноленова кислота, або Омега-3, у достатній кількості є лише в жирній морській рибі або в риб’ячому жирі, але і в ньому, як уже було сказано, її вдвічі менше, ніж у лляній олії. Виходить, що у середньому споживання Омеги-6 набагато перевищує споживання Омеги-3. Причому важливо відзначити, що її не лише не вистачає у складі рослинних олій, а вона ще й дуже легко руйнується, особливо після промислової обробки в очищених, рафінованих оліях.

Крім ліноленової та лінолевої кислот приблизно 10% у складі лляної олії припадає на частку олеїнової кислоти (Омега-9) і близько 10% – на насичені жирні кислоти. Лляна олія містить також токоферол (близько 120 мг/100 г) та значну кількість інших вітамінів та біологічно активних речовин, корисних для здорового харчування. Олія з насіння льону містить і велику кількість лігнін-активних полісахаридів. Досить високий ефект впливу кислот Омега-3 і Омега-6, що містяться в олії, при включенні його до раціону під час лікування артриту. Оливою корисно також змащувати больові місця. Спостереження фахівців показали, що 60% хворих на ревматичний артрит змогли повністю відмовитися від прийому протизапальних ліків, а решта 40% скорочують їх прийом.

Цілюща дія

Лляна олія надзвичайно благотворно діє на шкіру. Вживання олії омолоджує її, робить гладкою, м’якою та бархатистою. Олія допомагає також при опіках, мозолях на пальцях та підошвах ніг. Позитивну дію має лляна олія і на волосся, покращує їх структуру, робить блискучими і пишними (перед миттям голови рекомендується на 15 хвилин змастити волосся олією з жовтком). Лляна олія допомагає роботі нирок при набряках і надмірній вазі, коли утруднений виведення натрію і води нирками, необхідно для покращення зору, має заспокійливу дію, що важливо при стресових ситуаціях, перешкоджає утворенню токсинів в організмі. Загалом, можна сказати, що практично немає такої сфери в життєдіяльності організму, на яку б лляна олія не мала свого позитивного впливу.